Тема. Драматургія. Розвиток національного театру, драматургії 1920-1930рр. Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша. Зв'язок із театром Л. Курбаса
Мета : повторити й поглибити вивчений матеріал про розвиток української
драматургії й театру; ознайомити учнів з основними тенденціями української
драматургії 1920-1930 років, донести до розуміння учнів новаторську суть театру
Леся Курбаса та драматургії Миколи Куліша; допомогти зрозуміти велич і трагедію
життя і творчості митців; удосконалювати вміння проводити аналогії між фактами
та подіями, оцінювати їх та висловлювати власну думку; розвивати творчі
здібності; виховувати любов до театру.
Обладнання : портрети Леся Курбаса , Миколи Куліша, дидактичні матеріали,
мультимедійна дошка, учнівські презентації.
Тип уроку : вивчення нового матеріалу.
Епіграф :
Людина, яка була театром
О. Дейч
Хід уроку
І. Організаційний момент
Поверніться один до одного, посміхніться, побажайте успіху на уроці. А зараз - до роботи. (слайд 1)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Звучить запис пісні із твору І.
П. Котляревського « Наталка Полтавка». (слайд
2)
Запитання і завдання для учнів
1 У якому творі І. Котляревського ви зустрічали цю пісню? (слайд 3)
Я не випадково запропонувала вам цей твір : саме з нього розпочав життя
український театр корифеїв .
2 Скажіть, які асоціації викликає у вас слово театр?3 Назвіть корифеїв українського театру . (слайд 4)
4 Пригадайте авторів драматичних творів за
такими характеристиками: (слайд5)
* Представник плеяди корифеїв українського театру. Автор реалістичних
соціально-психологічних драм. Творець нового різновиду комедії -
соціально-історичної. Автор історичної трагедії «Сава Чалий».(І.Карпенко-Карий)* Теоретик «нової драми», творець неоромантичної драми. Автор нових жанрових
форм : драматична поема, драма-феєрія.( Леся Українка)• Для художньої манери автора характерні ліризм і символізм. Символічне
значення мають образи -характери, слова, дії,автор драматичних етюдів.(
Олександр Олесь)
• Творець неореалістичної психологічної інтелектуальної драми , головну увагу в
п'єсах відводить морально-етичним проблемам, ставить героїв у екстремальні
ситуації .(В.Винниченко)
6 Назвіть найвідоміші драматичні твори І.Карпенка -Карого, Лесі Українки, Олександра Олеся, В. Винниченка. ( «Сто тисяч», «Хазяїн», «Мартин Боруля» «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, «Одержима», «Бояриня», « Чорна пантера і Білий ведмідь» В. Винниченка», етюд « По дорозі в казку» Олександра Олеся».
7 Назвіть жанрові різновиди драми. (слайд 6)ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльностіУсі письменники, прізвища яких ви
назвали, перетнули рубіж ХХ століття. Крім того, Леся Українка й Олександр
Олесь створили найкращі твори саме в цьому столітті, а ім'я Володимира
Винниченка як драматурга зазвучало на повну силу на початку 1920 року.
Хто ж продовжував розвивати українську драматургію після смерті Лесі Українки й
еміграції Олеся та Винниченка? Якими були шляхи розвитку українського театру?
Як ставилася влада до новаторських пошуків митців?На ці запитання ми спільно дамо відповіді на уроці.
Тема сьогоднішнього уроку ... (слайд 7)
Запишіть сьогоднішню дату,
тему уроку.
Мета. (слайд 8)
Зачитати епіграф до теми
уроку: «Людина, яка була театром»(О.Дейч) (слайд
9)
Проблемне запитання. Про кого з митців, на вашу думку, говориться в епіграфі?(слайд 10)
Отже, щоб з'ясувати це питання нам потрібно вивчити новий матеріал.
Попередньо кожен із вас отримав завдання. Ви об'єдналися в пари: дослідників-театрознавців, акторів. (Поставити таблички)Завдання учням . Протягом уроку заповнити таблицю «Тематика творів Куліша» (роздаю кожному учневі). Скласти сенкан «Лесь Курбас» або «Микола Куліш», робити записи у вигляді тез.Лесь Курбас ... Хто ж він?
Слово акторам
Учень в ролі Леся Курбаса читає вірш Б.
Бернсона в перекладі Леся Курбаса « Я
вибираю «Березіль» і розповідає про свій родовід.
Актори
(слайд 11)
Лесь Курбас
Народився я 25 лютого
1887 р. в місті Самбір (тепер Львівської області) у родині акторів галицького
театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). Батько , хоча й був
мандрівним українським актором, проте й в бідності своїй прагнув дати мені гарну освіту.
Навчався в Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах.
Тому цілком природно, що увібрав у себе все те, що могла дати європейська культура. Уже тоді я мріяв
працювати на Надніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр
Садовського і де поруч була висока театральна культура. 1916 р. мрія
здійснилася - вступаю до цього театру. Акторська творчість в театрі Миколи Садовського обіцяла
розвинутися, але сталося так, що я приніс свій акторський талант у жертву режисерському.
Головна увага й енергія були скеровані на організацію студії молодих акторів, з
якої виріс згодом Молодий театр.
Молодий театр - це театр пошуків нових форм утілення сучасної та класичної
драматургії.
Улітку 1920 р. я зібрав своїх кращих акторів і під назвою «Кийдрамте»
(Київський драматичний театр) трупа почала своє турне містами Київщини.
Спочатку осіли в Білій Церкві, де і заснував
нову невеличку студію, продовжую експериментальну роботу зі своїми вірними
послідовниками і однодумцями. В цей час вже визрівають задуми, складаються
плани організації нового мистецького закладу . Цей колектив переїздить до Києва
і в березні 1922 року засновую театральну майстерню "Березіль", яка незабаром розрослася в мистецьке
об'єднання "Березіль". Саме тоді вперше прозвучали вірші норвезького драматурга
і поета Б. М. Бйорнсона як лозунг новоутвореного мистецького колективу:
Я вибираю березіль -
Він ламає все старе,
Пробива новому місце,
Він зчиняє силу шуму,
Він стремить.
Я вибираю березіль,
Тому, що він буря,
Тому, що він сміх,
Тому, що в ньому сила,
Тому, що він переворот,
З якого літо родиться.
Вже сама назва театру підкреслювала його мету і його завдання: стати буйною весною нового українського радянського театру. Фундатори "Березоля" пізніше писали: "Перед колективом повстало питання - творити революційний театр. Завдання колосальної трудності й не менш колосального масштабу: задовольнити соціальне замовлення епохи на тлі попередніх досягнень української театральної культури й використання світового майстерства, знайти театрально-мистецькі форми, що в них ідеологія пролетарська знайшла найліпші втілення, одне слово, утворити театр нашої великої епохи, що змістом і формою був би близький і зрозумілий пролетаріатові, не принижував би його культурного рівня, а підносив би на вищий ступінь культури.
Я взявся до докорінної перебудови сучасного українського театру."
Вибір зроблено. Попереду цікаві та нелегкі експерименти... Як добре, що поруч є найближчі люди - дружина і мати, які завжди зрозуміють, підтримають, пробачать.
Спогадами про знайомство з Лесем Курбасом поділиться Валентина Чистякова, дружина режисера. (слайд 12)
Виступ учениці в ролі В.Чистякової.
Народилася в сім'ї соліста театру Миколи Чистякова. Разом з родиною жила
в Москві. У 1918р. сім'я втекла з більшовицької Москви до Києва. Я займалася в
балетній студії , де одночасно проходили репетиції та вистави «Молодого театру»
під керівництвом Курбаса . Я підійшла до головної події всього мого життя -
зустрічі з Олександром Степановичем Курбасом у Києві в 1918 року. Ця зустріч
вирішила мою долю - і особисте життя , і творче. Чи могло бути інакше ? ..
Особистість Олександра Степановича - геніального режисера - новатора , його
освіченість , виняткова працелюбність , дивовижний талант і в той же час його
принциповість , цілеспрямованість , не кажучи вже про його чарівність , не могли не підкорити мене ,
недавню московську гімназистку, з дитинства мріяла про життя в мистецтві.
У вересні 1919 я вийшла заміж і назавжди пов'язала свою долю з великим
режисером .
У « Березолі » під керівництвом Курбаса
розкрила всі грані свого таланту.
Важко пережила розгром театру в 1933 році , арешт і загибель Курбаса . На схилі
років писала: «Мені писати і говорити
про Леся Степановича тяжко. Я ніколи не
зможу пробачити і осягнути того, що сталося . Якщо чесно про все писати - я
повинна проклинати радянську владу ».
Чому?
Отже, чому? Дати відповідь на це питання нам допоможуть дослідники- театрознавці.
Лесь Курбас і «березільці» (слайд 13)
Лесь Курбас був засновником спочатку політичного , а потім і філософського
театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» Л. Курбас
малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його
суперечностях. Завдяки генію Лесю Курбасу, який поєднав у собі таланти
режисера, актора, драматурга й перекладача світової літератури, були поновому
осмислені на українській сцені твори Вільяма Шекспіра, Генріха Ібсена, Фрідріха
Шіллера й Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському
глядачеві п'єс європейських драматургів.
Лесь Курбас і «березільці» знайшли свого драматурга, п'єси якого були
співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Куліш.
Першою його п'єсою, що побачила світло
на сцені театру «Березіль», стала «Комуна у степах»,у якій розповідається про пошуки нових шляхів у
житті селянською біднотою. Творча співпраця тривала і в Харкові.
Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем і
художником Вадимом Меллером .
П'єса М. Куліша «Народний Малахій»,
«Мина Мазайло», на жаль, не знайшла розуміння в критики. Проти Леся Курбаса
були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської
дійсності. Багато чого з творчих пошуків Курбаса не розумілося широкими масами
глядачів. Це стосується і його вистави «Маклена Граса», яка досягає справжньої
філософської глибини. Але незважаючи на несприятливу для творчості атмосферу
нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до
останньої можливості вів боротьбу з поширеними в той час тенденціями
спрощенства, вульгаризації мистецтва. Опоненти ж щонайменшу невдачу Л. Курбаса завжди розцінювали як
цілковитий провал театру.
Можливо,
саме тому, що не відступив, не
поступився своїми переконаннями, було наклепницьки обмовлено, звільнено з
посади керівника «Березолю» й заарештовано в Москві, вислано на будівництво
Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправили на Соловки у
1937.
Після повторного суду було розстріляно в
урочищі Сандормох, а 1957р. посмертно реабілітовано.
21 грудня 1991 р. Кабінет Міністрів України постановою № 367 скасував постанову Ради Народних Комісарів УСРР від 17 грудня 1933 р. «Про позбавлення Л. Курбаса звання народного артиста УРСР».
Людину стратили в системі
ГУЛАГу за сфальсифікованою з початку й до кінця справою. Сьогодні Україні
повертається чесне ім'я талановитого режисера, фундатора українського
професіонального театру Леся Курбаса.
1989 р. на фасаді Харківського державного академічного українського
драматичного театру імені Т. Г. Шевченка було встановлено меморіальну дошку в
пам'ять про Леся Курбаса, а «Мала сцена» театру знову отримала назву
«Березіль».
Справою всього свого життя вважав Лесь Курбас театр.
У чому ж новаторство режисерської діяльності Леся Курбаса?(слайд 14)
(Учні дають відповідь) (слайд 15)
1 Нові форми вираження і пластики.
2 Намагання побороти традиції побутового театру.
3 Експерементування із творами світової класики.
4 Боротьба проти вульгаризації мистецтв.
(слайд 16)
Сценарій долі один на двох. Вишуканий, елегантний європеєць Курбас і трохи незграбний непоказний Куліш - масштабні фігури свого часу.
Новий час потребував нової драматургії, а отже, і режисури, уособленням чого на певний час стають Харків і творчий тандем Куліш-Курбас. Загалом зовнішність обох письменників контрастувала: вишуканий, елегантний європеєць Курбас, який вдягався в костюми англійського крою, і трохи незграбний непоказний Куліш, звиклий довгий час носити одяг із чужого плеча, але обидва блискучі оратори, обидва фанати театру й, сьогодні можемо сказати, масштабні фігури свого часу. Увага до досягнень нової драми й експресіонізму, одного з провідних напрямів модернізму, також об'єднують ці фігури.
М. Куліш - драматург зі світовою славою. (слайд 17)
Для українського театру Микола Куліш створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображально-виражальних засобів п'єс. У його творах - увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про питання одвічні, загальнолюдські. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша - людина й час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування штучно створеної радянської людини.
А про життєвий шлях Діма створив нам презентацію
Презентація учня (слайд 18-25)
18 грудня 1892 р. в с. Чаплинці на Херсонщині в бідній селянській родині народився Микола Куліш.
1914 р. - вступив до Одеського університету на історико-філологічний факультет.
1914-1917 рр. - мобілізація, фронт.
З 1918 р. - голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор «Першого Українського Дніпровського полку» в Херсоні.
1922-1925 рр. - інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував їх кадрами, склав український буквар «Первинка»).
1924 р. - перша п'єса «97».
1925 р. - переведений до Харкова як шкільний інспектор НаркомосвітиУРСР.
20 листопада 1925 р. було створене літературне угруповання ВАПЛІТЕ, восени 1926 р. його президентом став Микола Куліш.
1928 р. - унаслідок партійної критики відбулася «самоліквідація» ВАПЛІТЕ. Нищівна критика п'єси «Народний Малахій», як наслідок - заборона.
1929 р. - комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською».
1933 р. - тяжка утрата - смерть Миколи Хвильового. Переслідування, цькування, заборона п'єси «Маклена Граса». Створено Спілку радянських письменників України, Миколу Куліша не зараховано до складу її членів.
1934 р. - смерть Івана Дніпровського (близький друг).
7 грудня 1934 р. під час похорону друга М. Куліш був заарештований.
15 червня 1937 р. родина одержала останній лист від драматурга.
Був розстріляний на Соловках.
А про творчий доробок Куліша ви дізнаєтесью, переглянувши фільм. Не забувайте заповнювати таблицю «Тематика творів Куліша», писати тези.
Фільм (слайд 26)
Робота за таблицею «Тематика творів М.Куліша»
Рік написання
Твір
Тематика
1924 р.
П'єса «97»
Відображення трагічних подій голодомору в Україні
1925 р.
П'єса «Комуна в степах»
Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті
1925 р.
Сатирична комедія «Отак загинув Гуска»
«Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!» (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців
1926 р.
Комедія «Зона»
Осуд міщанства, переродженців
1927 р.
Філософська драма «Народний Малахій»
Виступ проти сталінського тоталітаризму
1929 р.
П'єса «Мина Мазайло»
«Вибравши для комедії «Мина Мазайло» тему - міщанство і українізація, я в першу чергу звернув свою увагу на криштально витриману ідеологічну установку п'єси...» (М. Куліш).
1929 р.
Ліро-епічна драма «Патетична соната»
Своєрідна трилогія про життя українського села 20 - початку 30-х рр. XX ст.
1930 р
П'єса «Прощай, село»
Показ українського села 1919-1930 рр.
1933 р.
Соціальна драма «Маклена Граса»
Показ життя буржуазної Польщі, трагічної долі дівчини-підлітка, яку обставини зробили вбивцею
Осмисліть побачене, заповніть таблицю
Перевірити таблицю
Аналітичне завдання (робота в парах) (слайд 27)Прочитати й прокоментувати вислови. Готуємося до ЗНО.
М. Куліш в оцінці критиків
• «Десять років всього письменницького стажу - десяток п'єс, що з них майже кожна була не тільки вдалим драматургічним матеріалом для блискучих, з видатним успіхом у глядача спектаклів, але й стала теж майже кожна - певним етапом у розвиткові мистецтва...» (Ю. Смолич, письменник).
• «Час показав, що шедеврами світового значення є дві вершинні драми Куліша - «Народний Малахій» та «Патетична соната» (Л. Танюк, письменник).
IV. Підсумки уроку. Рефлексія. (слайд 28)
Вчитель. Людські долі... Це терни і зірки. Великі справи і народна пам'ять. і Лесь Курбас, і Микола Куліш віддали левову частку своєї душі задля розвитку української драматургії і театру. Саме любов до театру не дала їм права жити по-іншому.
Запитання і завдання. Метод «Мікрофон»
Повернемося до епіграфа. Про кого сказано у епіграфі уроку « Людина, що була театром»?
Яке відкриття ти зробив для себе на уроці?
Зачитати сенкани: « Лесь Курбас» , «Микола Куліш»
VI . Домашнє завдання
Прочитати комедію М. Куліша «Мина Мазайло». Завдання на вибір.
Підготувати повідомлення про причини та перебіг українізації в УРСР; провести дослідження « Значення імені героя твору.»
VII Оцінки